До війни Олексій проживав в Івано-Франківську. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення його життя кардинально змінилося, як і в більшості українців. Його батько був поліцейським підрозділу КОРД. Чоловік в перші дні війни став на захист Батьківщини: він брав участь у боях з ворогами на Київщині, Сумщині, Харківщині та Запоріжжі. Коли Олексію мало виповнитися 5 років, він на свій день народження мріяв зустрітися зі своїм батьком та почути від нього вітання, але не судилося. За день до свята батько Олександра загинув на полі бою. В такому ранньому віці хлопчику довелося стати дорослим. Тепер він знає, якою є ціна нашої свободи, а його мрії про мир і щасливе майбутнє для України переплітаються з пам’яттю про його героїчного батька.

Потреби родини:

  • ☑️Олексійко захоплюється тваринами, хоче відвідати зоопарк в Угорщині та мріє про гарний велосипед для катання.

Фонд допоміг:

  • Родина отримала аптечку від фармацевтичної компанії “Тева”
  • Фонд надіслав родині канцтовари та одяг

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipiscing elit dolor

Приєднуйтесь
до нашої розсилки

Отримуйте оновлення про те, як ми допомагаємо дітям та як ви можете долучитися.

Приєднуйтесь до нашої розсилки

Отримуйте оновлення про те, як ми допомагаємо дітям та як ви можете долучитися.

Поділившись своїм емейлом, ви погоджуєтеся з нашою Політикою приватності та Умовами користування

Як зберегти баланс між війною та життям?

Залиште свій email та отримайте наш посібник про work-war-life balance

Learn More About Children's Grief:
A Free Checklist

Leave your email and get expert strategies to support your children’s emotional well-being

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!