Упродовж року батько Кирила мужньо захищав нашу країну, допоки його життя не забрала росія неподалік Авдіївки. Коли родина отримала звістку про смерть чоловіка, мама Кирила знаходилася в пологовому будинку. Тож Кирил перебував наодинці зі своїм горем.

Ця трагедія залишила серйозний відбиток у житті Кирила. Щоб впоратися з втратою, родина звернулася до психолога і з його допомогою Кирил почав одужувати. Але навіть зараз, коли заходить мова про батька, на очі Кирила навертаються сльози. Мама хлопця докладає всіх зусиль, аби її син повернувся до повноцінного життя.

 

Потреби родини:

  • ☑️Ноутбук для онлайн-занять

Фонд допоміг:

  • Родина отримала генератор, дрова для опалення хати, продуктові та гігієнічні набори
  • Фонд передав Кирилу взуття та одяг

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipiscing elit dolor

Приєднуйтесь
до нашої розсилки

Отримуйте оновлення про те, як ми допомагаємо дітям та як ви можете долучитися.

Приєднуйтесь до нашої розсилки

Отримуйте оновлення про те, як ми допомагаємо дітям та як ви можете долучитися.

Поділившись своїм емейлом, ви погоджуєтеся з нашою Політикою приватності та Умовами користування

Як зберегти баланс між війною та життям?

Залиште свій email та отримайте наш посібник про work-war-life balance

Learn More About Children's Grief:
A Free Checklist

Leave your email and get expert strategies to support your children’s emotional well-being

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!