Тато Юлі пішов захищати нас від російських загарбників ще в перші місяці повномасштабного вторгнення. Він казав, що має захищати Україну та свою сім’ю, і що його місце зараз – на передовій. На початку червня він отримав поранення, але вижив. А згодом, 1 вересня, коли родина мала би всією сім’єю святкувати перший дзвоник донечки, він отримав травми, несумісні з життям. Він так і не побачив світлин маленької зі школи. Дружині з донькою дуже не вистачає чоловіка. Поки кохана займалася дитиною, він робив усе можливе, аби їх забезпечити. І наразі мама не знає як впоратися із вихованням доньки самотужки. Родині досі дуже важко описати почуття після пережитого. Але мама й доня сподіюваться, що завдяки допомозі інших людей зможуть усе подолати.
