Дворічний Марат разом з батьками мешкав у Лисичанську Луганської області. З початком війни родина переховувалась у підвалі, щоб врятуватися від обстрілів. Одного дня тато хлопчика пішов по дитячі речі сина і більше не повернувся. Через деякий час виявилось, що росіяни схопили чоловіка та вивезли його у невідомому напрямку, а пізніше катували та впритул розстріляли. Його поховали у саморобній труні. Мамі з дитиною довелося тікати з міста, щоб залишитись живими. Зараз родина у безпеці, проте вони не мають фінансової підтримки, а їх рідне місто майже повністю зтерте з лиця землі.
