До війни родина проживала у Харкові, діти мали щасливе дитинство і займались спортом. Тато Олексія (7 років) та Світлани (5 років) – лейтенант Національної Гвардії України, Герой України (посмертно), при житті отримав нагороди за мужність та звання Народного Героя України, учасник АТО. Чоловік загинув у березні під час виконання бойового завдання. Разом з мамою діти евакуювались з міста. Свого тата вони вважають супергероєм і дуже за ним сумують.

Потреби родини

  • ☑️Сімейний відпочинок

Фонд допоміг:

  • Фонд надав сім'ї першочергову фінансову підтримку, обігрівач для дому, шкільне приладдя, продуктовий набір та новорічні подарунки
  • Родина отримала компенсацію за купівлю осіннього одягу, а також літнє та зимове взуття від Інтертопу

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipiscing elit dolor

Приєднуйтесь
до нашої розсилки

Отримуйте оновлення про те, як ми допомагаємо дітям та як ви можете долучитися.

Приєднуйтесь до нашої розсилки

Отримуйте оновлення про те, як ми допомагаємо дітям та як ви можете долучитися.

Поділившись своїм емейлом, ви погоджуєтеся з нашою Політикою приватності та Умовами користування

Як зберегти баланс між війною та життям?

Залиште свій email та отримайте наш посібник про work-war-life balance

Learn More About Children's Grief:
A Free Checklist

Leave your email and get expert strategies to support your children’s emotional well-being

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!