Аріна та Матвій знаходились в селі на Херсонщині в будинку своєї бабусі, коли почалась війна. Саме цей регіон був окупований російськими загарбниками в перші дні війни: всюди були російські солдати, військова техніка та чутно вибухи. Діти ховались у підвалі, майже не маючи їжі, і благали батька забрати їх звідти.
Під час евакуації до Миколаєва автівку родини розстріляли російські солдати, в результаті чого батько отримав 17 кульових поранень на очах своїх дітей, та загинув за декілька годин після цього. Собака, яку діти тримали на руках, також була поранена і померла, захистивши своїм тілом дітей від куль. Після цієї трагедії Аріна щодня пише татові листи у своєму щоденнику, намагаючись висловити увесь біль, розпач та любов до нього. Для них з братом він назавжди залишиться Героєм, що врятував родину ціною свого життя.
