До початку війни батько маленького Богдана працював у будівельній компанії, але на початку березня його життя кардинально змінилося – він вирішив стати на захист своєї держави, вступивши до лав Збройних Сил України. Перший свій день народження Богданчик відсвяткував лише з мамою, адже його батько в той час знаходився у фронтових зонах. Він ніколи не розповідав про труднощі на полі бою, щоб не хвилювались його родина та друзі. У червні до сім’ї зателефонував командир роти, в якій перебував чоловік, та повідомив про героїчну смерть бійця. Молодій мамі важко справлятися з усіма домашніми обов’язками та вихованням сина, але часу “падати духом” немає, тому всі сили використовує для того, щоб дати своїй дитині гідне та щасливе життя.
