До початку повномасштабного вторгнення родина мирно проживала в Харкові. Їхні будні були сповнені радістю та сміхом. Але вранці 24 лютого родину охопила паніка, адже вони прокинулися від звуків вибухів. Їм довелося жити в укритті, допоки тато Олександр не переконав їх евакуюватися на захід країни. Коли вони опинилися у більш безпечному місці, Олександр повідомив рідним, що вступає до лав Збройних сил України.
На жаль, у лютому 2023 року світ Мілани та Єгора був спустошений, адже їхній тато більше не повернувся. Після цієї трагічної звістки характер дітей різко змінився. Єгор став головним чоловіком у домі, наслідуючи роль свого полеглого батька. Мілана дуже сумує за рідним татусем і постійно згадує його, коли на вулиці падає дощ, бо вірить, що ці краплі — це сльози батька, який з неба плаче за своєю сім’єю.
