Sofia
Sofia
Sofia

В перший день війни тато Софії вивіз свою сім’ю у більш безпечне місце, а сам повернувся до Києва і пішов добровольцем у військкомат. Він з перших днів війни захищав від російського ворога свою родину та рідну країну. За весь період служби приїжджав додому лише декілька разів. В цей час, коли всі були разом, сім’я знову ставала щасливою, як це було до початку цієї жахливої війни. В середині липня мамі Софії зателефонували з невідомого номера і повідомили, що її чоловік загинув, виконуючи бойове завдання на полі бою. З того часу багато чого змінилося, але сім’я залишилася згуртованою та дружньою, адже вони вірять, що їх тато все одно знаходиться поруч. Зараз Софії 14 років, вона захоплюється відеоіграми та коміксами, а у вільний час малює персонажів з аніме.

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Ut elit tellus, luctus nec ullamcorper mattis, pulvinar dapibus leo.Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipiscing elit dolor

Приєднуйтесь
до нашої розсилки

Отримуйте оновлення про те, як ми допомагаємо дітям та як ви можете долучитися.

Приєднуйтесь до нашої розсилки

Отримуйте оновлення про те, як ми допомагаємо дітям та як ви можете долучитися.

Поділившись своїм емейлом, ви погоджуєтеся з нашою Політикою приватності та Умовами користування

Як зберегти баланс між війною та життям?

Залиште свій email та отримайте наш посібник про work-war-life balance

Learn More About Children's Grief:
A Free Checklist

Leave your email and get expert strategies to support your children’s emotional well-being

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!