Дружня родина 7-річної Соломійки мешкала в Маріуполі. З перших днів повномасштабного вторгнення сім’я відчула, що таке війна: над їхніми головами літали російські ракети та постійно лунали звуки вибухів. Коли батьки усвідомили, що евакуюватися неможливо – підвал став для них єдиним місцем, в якому можна було переховуватися. Чоловік часто виїжджав у місто та пропонував допомогу своїм близьким і знайомим – розвозив сусідам картоплю та інші продукти, але одного дня він так і не повернувся додому. 13 березня його понівечене тіло знайшли біля під’їзду будинку. Попри страх та ризик, згодом сім’ї вдалося переїхати до Запоріжжя. Вони – вижили. Зважаючи на вік, Соломійка не може усвідомити всього жаху, який з ними відбувся, але вона щиро мріє про перемогу України та спокійне життя без вибухів та повітряних тривог.